"Кохання через час"

1

Минали дні, і роки тікали повільно,

Та серце не забуло твого обличчя.

Мов вітер, що колише високі трави,

Почуття залишалося живим усередині.

2

Кожна зустріч була мов пробудження,

Що нагадувало про справжнє щастя.

Мов хвилі, що б’ються об берег,

Любов зміцнювалася, незважаючи на випробування.

3

Я відчувала твоє тепло у кожному спогаді,

І серце знову вчилося довіряти.

Мов зорі, що світять крізь нічну темряву,

Почуття світило яскраво, незважаючи на час.

4

Дні, проведені порізно, навчали терпінню,

А ночі — чекати і мріяти.

Мов роса на квітах ранкових,

Кохання залишалося чистим і свіжим.

5

Кожен дотик після розлуки

Був немов пробудження від сну.

Мов вітер, що несе аромат квітів,

Почуття охоплювало все серце й душу.

6

Я навчилася цінувати моменти разом,

І кожна секунда була безцінною.

Мов хвилі, що гладять берег,

Любов розцвітала, сильна й ніжна.

7

Ти дивився на мене, і світ зупинявся,

Немов час став підкорятися нашим серцям.

Мов зорі, що мерехтять у темряві,

Почуття зміцнювалося, незважаючи на роки.

8

Кожна розлука робила нас ближчими,

І в серці народжувалася впевненість.

Мов річка, що тече крізь долини,

Кохання знаходило свій шлях крізь випробування.

9

Я відчувала тепло у кожному погляді,

І навіть мовчання говорило про почуття.

Мов вітер, що колише високі трави,

Любов зростала, непомітна для інших, але сильна.

10

Кожен день навчав нас цінувати одне одного,

І ми знали, що випробування роблять нас сильнішими.

Мов хвилі, що б’ються об берег,

Почуття залишалося вірним і непохитним.

11

Я відчувала радість у простих моментах,

Бо поруч ти був справжнім подарунком.

Мов сонце після довгої ночі,

Любов гріла серце й душу одночасно.

12

Кожен поцілунок ставав святом,

Кожне слово — обіцянкою вічності.

Мов роса на траві ранковій,

Почуття залишалося чистим, незважаючи на час.

13

І навіть якщо життя підкидає труднощі,

Ми долаємо їх разом, не здаючись.

Мов зорі, що світять крізь темряву,

Любов перемагає сумніви і страх.

14

Ми навчились цінувати одне одного,

І розуміли, що кохання потребує терпіння.

Мов вітер, що несе аромат квітів,

Почуття зростає з кожним днем сильніше.

15

І я знаю: навіть час не зможе зруйнувати

Справжнє кохання, яке проходить випробування.

Мов світло, що пробивається крізь хмари,

Почуття залишиться назавжди в наших серцях.