"Погляд, що змінив все"

1

Я вперше побачила тебе серед натовпу,

І серце забило швидше, ніж я могла зрозуміти.

Мов вітер, що пронизує пустельний степ,

Почуття пробилося раптово й несподівано.

2

Твій погляд зачепив мене немов магія,

І думки розтанули в миті тиші.

Мов зорі, що світять крізь нічну темряву,

Я відчула тепло, що пробуджує душу.

3

Кожен рух твій був мов музика,

Що грає прямо в серці, не питаючи дозволу.

Мов хвилі, що б’ються об берег,

Почуття рвалося, змішане з сумнівом.

4

Я боялася довіритися миті,

Та серце наполягало, не слухаючи розум.

Мов роса на квітах ранкових,

Пристрасть розквітала, залишаючи слід назавжди.

5

Ти підійшов і промовив кілька слів,

І вони розтопили крижину моїх сумнівів.

Мов сонце після довгої ночі,

Твоє тепло гріло душу й тіло.

6

Кожен подих був немов обіцянка,

Що цей момент триватиме вічно.

Мов вітер, що несе аромат квітів,

Почуття розліталися крізь серце й думки.

7

Я відчувала бажання і страх водночас,

Мов хвилі, що б’ються об скелі,

Біль і захоплення перепліталися

В єдиному пориві серця і душі.

8

Ти дивився на мене і посміхався,

І я відчула, що світ став яскравішим.

Мов зорі, що мерехтять у нічній тиші,

Наші душі знайшли одне одного без слів.

9

Кожен дотик був наче пробудження,

Що закарбувалося в пам’яті назавжди.

Мов хвилі, що гладять берег,

Пристрасть і ніжність перепліталися безупинно.

10

Я боялася, що це лише ілюзія,

Що мить розтане, мов туман у ранковому сонці.

Мов річка, що тече крізь долини,

Почуття знаходило шлях, незважаючи на сумніви.

11

Ти став частиною моїх думок,

І навіть тиша звучала твоїм ім’ям.

Мов вітер, що колише високі трави,

Любов проростала всередині непомітно, але впевнено.

12

Ми сміялися, і світ ставав теплим,

Немов квіти, що розквітають після дощу.

Мов сонце, що сходить над світом,

Почуття гріло серце і душу одночасно.

13

Я відчувала страх втрати цієї миті,

Та бажання бути поруч було сильнішим.

Мов хвилі, що б’ються об берег,

Пристрасть спалахувала яскраво й безупинно.

14

І навіть якщо час розставить нас на відстань,

Я знаю: цей погляд змінив усе назавжди.

Мов зорі, що світять крізь темряву,

Кохання народжене миттєво залишиться в серці.

15

І я зрозуміла: одне лише знайомство,

Може спалахнути, як полум’я пристрасті й надії.

Мов світло, що пробивається крізь хмари,

Почуття залишиться назавжди невгасимим.