"З дружби до кохання"

1

Ми були друзями довгі роки,

Ділили сміх і сльози, радощі й тривоги.

Мов вітер, що колише високі трави,

Наша близькість росла мов тихий струмок.

2

Я відчувала тебе поруч у кожному моменті,

І серце тихо тремтіло від тепла.

Мов роса на квітах ранкових,

Почуття проростали непомітно, але впевнено.

3

Кожен погляд нашого очного контакту

Немов промінь світла, що гріє душу.

Мов хвилі, що гладять берег,

Тепло дружби перетворювалося на бажання.

4

Я боялася визнати це почуття,

Та воно розквітало навіть у мовчанні.

Мов зорі, що світять у темній ночі,

Пристрасть пробуджувала серце і душу.

5

Ти торкався мене дружньо, а я відчувала,

Як щось нове прокидається всередині.

Мов вітер, що несе аромат квітів,

Любов поступово набирала сили.

6

Кожна зустріч ставала солодшою,

І навіть прості слова гріли серце.

Мов сонце після довгої ночі,

Почуття освітлювали кожен день.

7

Я відчувала, як серце співає,

І тіло прагне бути поруч із тобою.

Мов хвилі, що б’ються об берег,

Пристрасть перепліталася з ніжністю дружби.

8

Ми сміялися разом і трималися за руки,

І світ ставав теплим, як домашнє вогнище.

Мов ріка, що тече крізь долини,

Кохання текло тихо, але безупинно.

9

Кожен дотик — наче обіцянка,

Що тепер ми не лише друзі.

Мов зорі, що мерехтять у нічній тиші,

Почуття світило яскраво всередині нас.

10

Я боялася втратити дружбу,

Та любов виявилася сильнішою за страх.

Мов вітер, що колише високі трави,

Почуття проростали назавжди.

11

Ти дивився на мене по-іншому,

І я відчувала, як серце тремтить від щастя.

Мов хвилі, що гладять берег,

Наші душі зливалися в єдине ціле.

12

Я відчувала тепло в кожному погляді,

І це було сильніше за будь-які слова.

Мов сонце, що сходить над світом,

Любов розквітала з дружби і ніжності.

13

Ми впізнали справжнє кохання,

Що народжується тихо, але впевнено.

Мов роса на квітах ранкових,

Почуття залишалося чистим і яскравим.

14

І навіть якщо життя підкидає труднощі,

Ми знаємо: любов і дружба непереможні.

Мов зорі, що світять крізь темряву,

Серця з’єднані назавжди.

15

І я знаю: справжнє кохання може народитися з дружби,

І воно буде сильним, ніжним і вічним.

Мов світло, що пробивається крізь хмари,

Любов залишається назавжди всередині нас.