"Весна після зими"

1

Ми були розділені часом і відстанню,

І серце скучало, мов поле взимку.

Мов крижана земля під холодним небом,

Любов дрімала, чекаючи тепла.

2

Я пам’ятала кожен твій дотик,

Кожну усмішку, що зігрівала серце.

Мов перший промінь сонця після хуртовини,

Спогади розтоплювали кригу розлуки.

3

Дні тяглися довгі і мовчазні,

Але надія не покидала душу.

Мов вітер, що обережно колише дерева,

Любов пробуджувалася тихо, але впевнено.

4

І ось одного ранку ми зустрілися,

І серце здригнулося від радості.

Мов річка, що ожила після зими,

Кохання прокинулося, повне життя.

5

Ти посміхнувся, і світ змінився миттєво,

Кожен подих став теплим і яскравим.

Мов пташка, що повертається після холодів,

Любов принесла відчуття свободи і щастя.

6

Ми йшли поруч, мов ніколи не були розділені,

І кожен крок був немов танець душ.

Мов весняний дощ, що освіжає землю,

Кохання очищало і оновлювало серце.

7

Ми сміялися, плакали, обіймалися,

І кожна хвилина була як диво.

Мов сонце, що сходить після довгої ночі,

Любов наповнювала все навколо.

8

І навіть труднощі, що були раніше,

Тепер здавалися дрібними і неважливими.

Мов дерева, що розквітли навесні,

Наші серця розпустилися разом.

9

Кожен дотик став обіцянкою,

Кожен погляд — доказом незламності.

Мов ріка, що знаходить шлях до моря,

Любов текла повно і безперервно.

10

Ми відчували одне одного без слів,

І світ здавався теплим і світлим.

Мов вітер, що носить аромат квітів,

Кохання пробуджувалося у кожному моменті.

11

І навіть тиша між нами була ніжною,

Бо серця розмовляли через відстань.

Мов зорі, що спалахують на нічному небі,

Любов сяяла яскраво і чисто.

12

Ми відчували радість у кожному дні,

І навіть хмари не могли затьмарити світло.

Мов роса на квітах, що блищить на сонці,

Любов світилася всередині нас.

13

Іноді я ловила себе на думці,

Що щастя буває таким несподіваним.

Мов перший теплий вітер весни,

Кохання пробуджувалося, даруючи нове життя.

14

Ми йшли разом, сміялися і трималися за руки,

І кожен день був подарунком долі.

Мов промінь світла після холодної ночі,

Любов приносила надію і тепло.

15

І я знаю: навіть після довгої зими

Кохання може прокинутися сильнішим.

Мов весна, що оживляє землю,

Воно залишається назавжди у серці.