"Дружба і пристрасть"

1

Ми були друзями, сміялися безтурботно,

Але серце помічало більше, ніж думки.

Мов тихий вітер серед полів,

Пристрасть прокрадалася непомітно.

2

Кожен погляд ставав важливим,

Кожне слово — немов дотик до душі.

Мов зоря, що спалахує у вечірньому небі,

Любов перепліталася з дружбою.

3

Ми сміялися до сліз і ділили секрети,

І раптом розуміли: це більше ніж просто дружба.

Мов промінь сонця крізь густе листя,

Пристрасть освітлювала наші дні.

4

Іноді серце здригалося від несподіванки,

Бо хотіло кохати і боялося втратити.

Мов ріка, що тече серед скель,

Любов знаходила шлях навіть крізь сумніви.

5

Кожен дотик став важливим і небезпечним,

Кожен погляд — немов обіцянка.

Мов вітер, що обіймає високі трави,

Пристрасть проникала у дружбу тихо і глибоко.

6

Ми відчували радість і страх одночасно,

І серце билося швидше з кожним моментом.

Мов хвиля, що накриває берег,

Кохання змішувало щастя і сум.

7

І навіть мовчання було промовистим,

Бо очі говорили більше за слова.

Мов зорі, що світять серед ночі,

Любов і пристрасть зливалися в одне.

8

Ми переживали сварки і непорозуміння,

Але серце знало: це сильніше, ніж страх.

Мов дерево, що росте серед бурі,

Кохання витримувало випробування.

9

Кожен день разом був мов подарунок,

Кожна хвилина — як відкриття нових граней.

Мов роса на світанку,

Любов освіжала і зміцнювала нас.

10

І навіть через труднощі і сумніви,

Ми залишалися разом, підтримуючи одне одного.

Мов промінь сонця після грози,

Пристрасть і дружба світлили разом.

11

Ми сміялися над власними страхами,

І серце відчувало повноту життя.

Мов вітер, що несе запах квітів,

Любов розквітала яскраво і непередбачувано.

12

Іноді хотілося все залишити,

Але тепло дружби і пристрасть тримали міцно.

Мов ріка, що знаходить своє русло,

Кохання зростало, незважаючи на сум.

13

Кожна мить разом — доказ сили почуттів,

Кожен погляд — немов обіцянка майбутнього.

Мов зоря, що світить крізь темряву,

Любов освітлювала наш шлях і серця.

14

Ми навчились цінувати і щастя, і сум,

Бо разом вони створюють повноту почуттів.

Мов дерево, що тягнеться до світла,

Кохання зміцніло, переплітаючись з дружбою.

15

І я знаю: кохання може бути одночасно ніжним і пристрасним,

Щастям і сумом, світлом і тінню.

Мов промінь сонця крізь грозові хмари,

Воно залишається назавжди в серці двох.