"Через біль до світла"

1

Ми кохали, і серце горіло,

Та прийшов день, коли довіра зламалась.

Мов буря, що розбиває спокійне море,

Біль і зрада увійшли у наш світ.

2

Сльози падали тихо, мов дощ на вікні,

І серце кричало, але слова не допомагали.

Мов темна ніч без місяця,

Здавалося, що кохання загублене назавжди.

3

Але навіть у пітьмі залишався промінь,

Що нагадував про ті миті щастя.

Мов зоря серед темної ночі,

Любов тримала серце, не даючи згаснути.

4

Я відчула твоє тепло у спогадах,

І кожен дотик став голосом надії.

Мов вітер, що пробиває замерзлу землю,

Біль поступово змінювався силою.

5

Ми сварилися, мов буря у полі,

Але серце розуміло: кохання не померло.

Мов дерево, що стоїть проти вітру,

Воно витримало удари долі.

6

Іноді хотілося все залишити,

Забути і не повертатися.

Мов ріка, що тече у протилежному напрямку,

Біль тягнув назад до тебе.

7

Але любов сильніша за розчарування,

Вона росте через біль і втрату.

Мов промінь сонця після грози,

Серце знову знаходить шлях до тебе.

8

Ми навчилися прощати і приймати,

І навіть зрада не могла зруйнувати істину.

Мов камінь, що витримує хвилі,

Кохання ставало тільки сильнішим.

9

Кожен обійм після розлуки — доказ сили,

Кожне слово — немов ковток повітря.

Мов весняний дощ після спекотного літа,

Любов очищає душу і серце.

10

Ми разом плакали і сміялися,

І серце зрозуміло: все було не марно.

Мов зорі, що світять крізь темряву,

Кохання освітлює шлях до майбутнього.

11

І навіть темні миті залишають слід,

Що робить любов глибшою і мудрішою.

Мов вітер, що обережно колише поле,

Біль став основою сили серця.

12

Ми тримали одне одного міцно,

І навіть мовчання стало обіймами.

Мов ріка, що знаходить дорогу до моря,

Любов повернулася сильнішою, ніж раніше.

13

Кожен день разом став святом,

Кожна хвилина — доказ перемоги над сумом.

Мов промінь світла у пітьмі ночі,

Кохання живе і освітлює шлях.

14

І навіть якщо труднощі повернуться,

Серце знає: ми витримаємо все.

Мов дерево, що росте серед бурі,

Любов не зламається, бо сильна душею.

15

І я знаю: через біль, зраду і сльози

Кохання стає міцнішим,справжнім, вічним.

Мов світло, що прориває темряву,

Воно залишається назавжди у серці.