"З дружби до серця"

1

Ми спочатку були друзями, просто поруч,

Сміялися, ділили думки і сни.

Мов тихий потік, що тече повільно,

Довіра перетворювалася на щось більше.

2

Кожен погляд став трохи ніжнішим,

Кожне слово — мов крок до серця.

Мов промінь сонця крізь густе листя,

Любов повільно проникала у життя.

3

Ми слухали одне одного без страху,

Довіра зростала, як коріння дерева.

Мов музика, що народжується тихо,

Кохання розцвітало непомітно, але сильно.

4

І навіть жарти стали значущими,

І погляди — обіймами для душі.

Мов вітер, що носить запах весни,

Моє серце відчуло тебе ближче.

5

Ми ділили секрети, переживання, мрії,

І кожен момент зміцнював зв’язок.

Мов ріка, що обережно прорізає скелі,

Кохання прокладало шлях до серця.

6

І ось одного дня я зрозуміла,

Що не можу уявити життя без тебе.

Мов зоря, що спалахує на нічному небі,

Любов вибухнула повністю, несподівано.

7

Ти посміхнувся, і світ змінився,

Кожен день став яскравішим і теплішим.

Мов промінь сонця після довгої зими,

Кохання освітлювало все навколо.

8

Ми продовжували рости разом,

І дружба перетворилася на щось глибше.

Мов дерево, що тягнеться до світла,

Наші серця об’єдналися назавжди.

9

Іноді я ловлю себе на думці,

Що любов була у дрібницях довго.

Мов тиха мелодія, що лунає у серці,

Вона росла непомітно, але міцно.

10

Ми сміялися, плакали, переживали разом,

І кожна мить збагачувала кохання.

Мов вітер, що обіймає поле,

Довіра і ніжність стали його основою.

11

Кожен дотик став важливим,

Кожен погляд — немов обіцянка.

Мов роса на світанку,

Любов освіжала і оживляла серце.

12

Ми навчилися слухати без слів,

І розуміти серцем, а не очима.

Мов тихий потік, що тече крізь долини,

Любов знаходила шлях у кожну щілину.

13

І навіть коли труднощі приходили,

Ми трималися за руки, як колись у дружбі.

Мов камінь у річці, що не піддається течії,

Наше кохання витримувало все.

14

Ми зростали разом, і кохання зростало,

Повільно, але безповоротно.

Мов зоря, що мерехтить у темряві,

Воно освітлювало наш шлях.

15

І я знаю: кохання, народжене з дружби,

Міцне, як коріння старого дерева.

Мов ріка, що знаходить дорогу до моря,

Воно охоплює серце повністю і назавжди.