"Між нами кілометри"

1

Ти далеко, але я відчуваю тебе,

Мов вітер приносить запах твого серця.

І кожен день без тебе — мов вічність,

Але думки про тебе гріють душу.

2

Я ловлю твої слова у спогадах,

І вони звучать, мов музика надії.

Мовчання важке, але серце знає,

Що ми разом, хоч і далеко.

3

Кожен дзвінок, кожне повідомлення

Стає промінцем світла у темряві.

І я посміхаюся, навіть коли сумно,

Бо твій голос лунає у моєму серці.

4

Ми кохаємо мовчки, але глибоко,

І кожна розлука робить почуття сильнішими.

Мов річка, що прорізає скелі,

Наша любов долає будь-яку відстань.

5

Іноді боляче від неможливості бути поруч,

Але кожна мить спогаду — як обійми.

Мов теплий плед у холодну ніч,

Ти зігріваєш серце навіть здалеку.

6

Я мрію про день, коли ми зустрінемось,

І серце буде битись у ритмі одного.

Мов зорі, що сходять після темряви,

Наша любов проростає навіть у відстані.

7

Ми ділимо радості і печалі словами,

І кожна смс чи дзвінок — немов поцілунок.

Бо кохання, що витримує відстань,

Стає сильним, мов сталь у руках майстра.

8

Я бачу тебе у снах і у мріях,

І серце знаходить спокій у цих митях.

Мов промінь світла крізь хмари,

Твоє кохання освітлює мій світ.

9

І кожен день — боротьба і дар одночасно,

Бо чекання зміцнює нашу віру.

Ми любимо, і ця любов — сила,

Що долає простір і час.

10

Ми пишемо одне одному листи,

І кожне слово — як дотик душі.

Мов тінь, що супроводжує світло,

Любов відчувається навіть у відсутності.

11

Іноді сльози з’являються без причин,

Але ми знаємо, що це тільки чекання.

Бо кохання, що живе на відстані,

Стає чистим, сильним і безмежним.

12

Я мрію про обійми, про твої руки,

Мов про притулок у бурю.

І кожна хвилина розлуки

Робить зустріч ще солодшою і важливішою.

13

Ми тримаємо одне одного у серцях,

І це відчуття сильніше за будь-які стіни.

Мов невидимі нитки тягнуться крізь простір,

З’єднуючи наші душі і серця.

14

І навіть коли світ здається холодним і порожнім,

Ми знаємо: кохання сильніше всього.

Мов світло маяка у морі темряви,

Ти завжди зі мною, навіть здалеку.

15

І я вірю, що одного дня ми знову разом,

І відстань стане лише спогадом.

Бо любов, що пережила простір і час,

Живе вічно у серцях двох.