«Вітри серця»

1. Ти приходиш в сни, мов тихий вітер в ніч,

Ламаєш тишу й відкриваєш світло,

Я ловлю погляд твій, немов сонячний стріч,

І серце б’ється, шукаючи відповіді.

2. Між нами кілометри і роки,

Та відстань не зможе розлучити душі,

Ти — моя музика у найглибших нотах,

Ти — моє тепло, коли світ замерзає.

3. Я бачу тебе у кожній тіні ранку,

У шелесті листя, у подиху вітру,

Ти — тиха вода, що мріє у серці,

Ти — полум’я, що згорає, не зникаючи.

4. Кожен твій подих — мов таємний ключ,

Відчиняє двері у світ моїх мрій,

І я гублюсь між твоїми словами,

Мов дитина, що вперше бачить зорі.

5. Іноді сум окутує мене, мов туман,

Тоді я плачу тихо, мов нічний дощ,

Та твоє ім’я в моїх губах — ліки,

І серце знову вчиться літати.

6. Твої очі — океани, де тоне світло,

Там ховаються таємниці, що не сказані,

Я пірнаю у них, гублячись і знаходячи,

Мов мандрівник, що шукає берег рідний.

7. Коли ти поруч, час зупиняє хід,

Мов години стають хвилинами,

І кожен дотик — як поцілунок сонця,

Що розливається теплом у грудях.

8. Я люблю тебе в тиші і в гомоні,

В сміху, що ллється дзвінкою рікою,

В сльозах, що падають тихим дощем,

І у мріях, що розцвітають мов квіти.

9. Нехай світ зламає всі наші мрії,

Нехай бурі прагнуть нас розлучити,

Я тримаю твою руку міцно,

І знаю — ми витримаємо усе разом.

10. Ти — мій спогад і моя надія,

Моя ніч і моя зоря світанкова,

Я прошу у життя лише одного —

Щоб ти залишався у серці моєму завжди.

11. Кожен поцілунок — мов обіцянка вітру,

Що повернеться, не зникаючи,

Кожне слово — мов слід на піску,

Що лишиться, навіть коли хвиля змиє.

12. Я сумую, коли тебе немає,

Та відчуваю твою присутність у тінях,

І навіть біль перетворюється у музику,

Коли твоє ім’я лунає в моїй душі.

13. Ми двоє, що танцюють між зірок,

Мов світло і тінь, що не можуть розлучитись,

Мов серце і час, що прагнуть зустрітись,

І наш шлях — це вічність у мить.

14. Ти — мов подих весни серед снігу,

Що пробуджує світ, що спав у сні,

І я ловлю цей момент, тримаю його,

Мов коштовний камінь у руках.

15. Любов наша — мов політ без крила,

Мов хвиля, що б’ється об берег кам’яний,

Та я вірю — поки ми разом,

Ми сильніші за всі бурі й ночі темні.