"Пробач мене"

1. Не знаю, чому все зламалось між нами,

Чому наші дні стали порожніми снами.

Я б віддала все, щоб вернути ту мить,

Де ти мовчки дивився — і серце тремтить.

2. Я, може, горда, та серце кричить,

Бо без тебе мені навіть сонце болить.

Ти — мій спокій, мій сенс, мій всесвіт, мій дім,

І навіть у смутку я дихаю ним.

3. Пробач, що мовчала тоді, коли треба,

Що замість любові лишила слова.

Ти був так близько — і все ж далеко,

Як небо, що дивиться крізь сльоза.

4. Я часто думаю: ти ще згадаєш,

Як вечори наші зорі вкривали.

Ти сміявся — і світ оживав,

А я мовчки в тобі себе відчувала.

5. Тепер між нами мовчання і вітер,

Та в ньому я чую твоє «не зникай».

Бо навіть у тиші, коли тебе нема,

Любов не вмирає — вона чекає.

6. Я розгубилась між днів і тривог,

Але твоє ім’я веде крізь морок.

Бо навіть якщо ми чужі тепер —

Мій світ усе ще обертається в тебе.

7. Я згадую очі — там цілий світ,

І навіть біль у них був як цвіт.

Пробач, що не втримала той вогонь,

Що грів нас двох серед зим і безсонь.

8. Я б обійняла тебе мов востаннє,

Без слів, без гордості, без каяття.

Лише щоб серце твоє відчуло —

Що я жива лиш твоїм життям.

9. Якщо коли-небудь мене простиш,

Я стану вітром, що ніжно дихає.

І хай не поруч — та в кожнім дні

Ти знатимеш: я все ще люблю.

10. Бо любов не вмирає від болю,

Не тоне в часі, не гасне в долі.

Вона мов тиша після дощу —

Чиста, справжня, жива ще й досі.

11. Я не прошу вернути минуле,

Я просто дякую, що воно було.

Бо ти навчив мене кохати

Так, як не здатне жодне слово.

12. І якщо коли-небудь зустрінемось знов,

Я не скажу — лише усміхнусь.

Бо серце твоє відчує одне:

Що я не пішла — я просто чекаю.

13. Ти — мій шлях, що не має кінця,

Ти — мій біль і моя весна.

І навіть якщо нас розділив світ,

Мене з тобою зв’язала душа.

14. Я вірю — все стане на місце,

Бо справжнє не губиться в часі.

І навіть у снах, де тебе нема,

Я все одно тебе кличу.

15. Пробач мене, якщо ще болить,

Я не хотіла зламати світ.

Я просто любила… мовчки, до сліз.

І досі — люблю. Без меж. Без "колись".