Вірші Про Кохання

"Коли ти поруч"

1. Коли ти поруч — мов світ зупиняється,

Душа розквітає, мов квітка сіяється.

І все, що було сірим, німим, —

Стає живим, теплим, твоїм.

 

 

2. Твої слова — неначе весна,

Така ж прозора, така ж ясна.

І навіть коли не кажеш нічого, —

Я чую серцем: ти — мій, єдиний, дорогий.

 

 

3. Ти дивишся тихо, без зайвих слів,

Та погляд твій сильніший від снів.

Він огортає, мов море спокою,

Мов тиша, що дихає ніжністю й долею.

 

 

4. Я часто боюсь прокидатись одна,

Бо сни з тобою — то рай, не весна.

І кожен ранок без тебе ніби втрата,

Бо без тебе серце не вміє дихати.

 

 

5. Коли ти смієшся — світ теплішає,

І навіть біль раптом відходить, зникає.

Ти мов промінь крізь хмару, мов диво мале,

Що вчить мене знов любити, живе.

 

 

6. Я не прошу обіцянок чи зір,

Лише залишайся у серці моїм.

Бо в ньому тобі — назавжди дім,

Де навіть мовчання говорить: «Ти мій.»

 

 

7. І навіть коли між нами грози,

Я пам’ятаю — кохання в дорозі.

Бо справжнє воно не боїться бурі,

Лиш міцнішає в кожній хвилі.

 

 

8. Я вчуся мовчати, щоб чути тебе,

Щоб серце твоє не губилось в собі.

Бо іноді кохання — це тиша,

Що ніжно до душі дихає, дихає.

 

 

9. І коли світ навколо гуде,

Я знаю — все буде добре,

Бо ти — моя опора, мій спокій,

Мій прихисток у бурі, мій обрій.

 

 

10. Без тебе я — наче ріка без дна,

Що губиться між берегів і сна.

Ти — мій напрям, мій час, мій зміст,

Мій найніжніший, земний сюрприз.

 

 

11. У твоїх руках я забуваю страх,

У твоїх очах — небо в двох словах.

Там — довіра, там — вічність, там — ми,

Як вогні, що не згаснуть ніколи в імлі.

 

 

12. І навіть коли ти далеко десь,

Я чую, як серце твоє мене кличе весь.

Між кілометрами, між сном і сном —

Ми разом, ми — єдиний дом.

 

 

13. Бо любов не вимагає слів,

Вона — у погляді, що без див.

У дотику, в жесті, в подиху днів,

У простому “будь”, що змінив світ мій.

 

 

14. І якщо колись згаснуть зорі,

Я все одно шукатиму в просторі

Твоє обличчя серед темних снів,

Бо навіть смерть не роз’єднає двох живих.

 

 

15. Тож знай — я тут, і навіть в тіні,

Моя любов — у кожній хвили ні.

І якщо весь світ розтане колись, —

Я знов знайду тебе... хоч би й крізь вічність.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше