1. Коли ми разом — мов світ зупиняється,
Мов час стихає, мов біль зникає.
І навіть небо, здається, всміхається,
Бо наші душі єднає кохання.
2. Ми — дві іскри, що стали вогнем,
Дві долі, що злились в одне ім’я.
І хай би світ валивсь над нами —
Ми втримаєм його двома руками.
3. У кожнім подиху — твоє ім’я,
У кожній тиші — твій спокій ніжний.
І навіть коли нас розділить зима,
Весна прийде — і все поверне.
4. Ми не шукаємо слів красивих,
Бо наші очі говорять краще.
Між нами правда, проста й жива —
Любов, що не знає фальші.
5. Я тебе бачу навіть крізь сни,
І чую навіть без звуку, без голосу.
Бо ми пов’язані ниттю тонкою,
Яку не розірве ні час, ні доля.
6. І хай буде тисяча перешкод,
І хай хтось каже, що це неможливо —
Ми все здолаємо, бо разом
Серця наші б’ються щасливо.
7. Бо справжнє кохання не гасне з роками,
Не гине від відстані, болю й дощів.
Воно — як музика, що лунає вічно,
Навіть коли зникають слова й дні.
8. Ти — моє світло, моя весна,
Моя віра, моя тиша свята.
І навіть у пеклі, серед темноти,
Я впізнаю тебе — і знайду.
9. Коли я поряд, світ стає м’яким,
Коли ти поруч, дихає серце.
Бо ти — мій дім, і я в тобі —
Як подих у вітрі, як світло в теплі.
10. Ми створені, щоб знайти одне одного,
Щоб любити — не з розрахунку, а з душі.
І ця любов — наш вічний дім,
Де немає страху і самоти.
11. Якщо колись час нас розлучить,
Я все одно тебе пізнаю.
Бо навіть у тиші ти — мій відгук,
Моя мелодія, мій ранок ясний.
12. І хай життя — як ріка без берегів,
Ми все одно знайдемо спільну течію.
Бо справжня любов — не тимчасова,
Вона безкрая, як небо вічне.
13. Ти — мій спокій, мій сон і грім,
Моя ніжність і моя буря.
Без тебе я — лиш тінь самого себе,
А з тобою — життя, любов і віра.
14. І хай на світі мільйони слів,
Та тільки одне живе в мені —
“Ми”. Бо це — найсвятіше з усіх,
Що знає серце у цій весні.
15. Коли ми разом — світ мовчить,
Бо знає: це —любов, не казка.
І навіть смерть нам не страшна,
Бо кохання — сильніше за час і часи.
Відредаговано: 27.10.2025