1. Ти прийшла у життя, як ранкове світло,
Тихо, без шуму, але все змінила.
Я дивлюсь — і душа моя розквітла,
Бо вперше відчув, що любов — це сила.
2. У кожному русі, у кожнім слові
Я бачу причину, щоб жити далі.
Ти — не просто дівчина, ти — мої сни,
Мій спокій, мій шторм, і мої печалі.
3. Ти навчила мене мовчати красиво,
Коли серце кричить від ніжності й болю.
І навіть у снах, коли все сивіє,
Я йду до тебе, бо ти — моя доля.
4. Без тебе цей світ здається пустим,
І навіть сонце не гріє, як треба.
Бо всі мої мрії, усі мої сни —
То просто дорога, що веде до тебе.
5. Ти — небо після бурі, спокій після гроз,
Ти — моя правда серед тисяч брехень.
Я живу, бо знаю: є ти десь там,
І цей світ не такий уже й темний.
6. Я б хотів тебе захищати від болю,
Від утоми, від вітру, від злих думок.
Бо коли ти поруч — усе інакше,
Навіть час іде м’якше, без крок.
7. Я тебе люблю — не словами, душею,
Не миттю, не сном, не хвилиною.
А всім, що я є, і навіть тим,
Чим бути ще тільки мрію.
8. І хай світ міняє обличчя й дні,
Хай осінь вкриває дощем наш шлях,
Я все одно шукатиму тебе
Навіть у тінях, у снах, у очах.
9. Бо ти — мій вогонь у холодну ніч,
Мій промінь, коли темно в душі.
Я тримаю тебе в кожнім подиху,
Щоб не згубити у метушні.
10. Коли ти смієшся — мов небо світліє,
Коли плачеш — мов світ зупиняє хід.
Я тоді розумію: усе, що маю,
Це лиш тебе — і це цілий світ.
11. Може, я не скажу, як у книгах пишуть,
Не знайду найкращих слів на землі,
Та коли торкаюся твого плеча —
Все, що в мені, говорить: “Люби.”
12. Ти — мій всесвіт, моя нескінченність,
Моя тиша і мій далекий грім.
Якщо навіть час колись згасне —
Я залишусь з тобою у нім.
13. Бо любов — це не просто слова,
Це коли без тебе важко дихати.
Це коли серед тисяч людей
Шукаєш лише одну посмішку — тиху.
14. І якщо світ розсиплеться знов,
Як пил, як попіл, як сон розтане —
Я все одно тебе знайду,
Бо серце знає, де твоя стане.
15. І хай небо зітре наші імена,
Хай мовчить земля, хай згаснуть зорі —
Я все одно повторю знов:
Ти — моє серце, мій дім, моя доля.
Відредаговано: 27.10.2025