Вірші про кохання

1

У світі повному спустошень 
У світі темряви й страждать 
Я пам'ятаю твої ніжні руки 
Твої зелені очі де завжди весна 
Твое волосся , твої губи 
Та усмішка твоя ясна 
Я помирав і не збагнувши
про те , як сильно я кохав 
Минали дні , минали ночі 
Але я досі пам'ятав 
Як у небі згасли зорі 
Вогонь потрхи загасав 
Я помирав і не збагнувши
про те як сильно я кохав 
Але у світі повному спустошень 
Тобі ніколи не брехав ...


 

 


 

 



#3302 в Різне
#691 в Поезія

У тексті є: кохання, біль

Відредаговано: 10.04.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше