Вірш про казку, яку можна намалювати

Вірш про казку, яку можна намалювати

Я намалюю тобі казку у житті,

Я намалюю диво і драконів.

Мишей ТАКИХ (величиною з дім)

І слоників маленьких,

Що чай п’ють на ослоні.

 

Я намалюю справжнє і палке кохання,

Яке трапляється лиш раз в житті.

Його тобі (то на моє прохання)

На крилах принесе яскравий одноріг.

 

За плутаниною французьких речень

Я заховаю крила диво-феї

І вже тоді, без сумнівів та заперечень,

Ти полетиш до мрій, підхоплена бореєм.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше