Як два світи окрилені,
У зоряній безодні,
Для щастя двоє створені,
Для них шляхи Господні.
Вона - у легкім платтячку,
А він із рюкзаком,
На схожість жодних натяків -
Та йде любов слідком.
Несе в руках дівчИна
Тепло, турботу й ласку.
І квітне знов шипшина,
Йому дарує ласку.
А він із автоматом,
Дівча боронить спокій-
Натхненний ароматом
Її чуттів глибоких.
Як два світи розрізнені -
Дівчина з козаком,
Любов‘ю навік зріднені -
Такий земний закон.
Відредаговано: 26.08.2023