Вірші про головне

Два світи

Як два світи окрилені,

У зоряній безодні,

Для щастя двоє створені,

Для них шляхи Господні.

 

Вона - у легкім платтячку,

А він із рюкзаком,

На схожість жодних натяків - 

Та йде любов слідком.

 

Несе в руках дівчИна

Тепло, турботу й ласку.

І квітне знов шипшина,

Йому дарує ласку. 

 

А він із автоматом,

Дівча боронить спокій- 

Натхненний ароматом 

Її чуттів глибоких.

 

Як два світи розрізнені - 

Дівчина з козаком, 

Любов‘ю навік зріднені - 

Такий земний закон.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше