Найгірше- як ти сам серед людей,
Як гасне поступово блиск твоїх очей,
І голос твій тихіше раз поз раз,
І як народжується я із нас…
І кожен день у натовпі турбот
Все ширшає душевна пустота.
І серед призму всіх людських чеснот
Росте твоя примарна самота.
Руслана Чернюк
Відредаговано: 26.08.2023