Вірші про головне

На самоті

Найгірше- як ти сам серед людей,

Як гасне поступово блиск твоїх очей,

І голос твій тихіше раз поз раз,

І як народжується я із нас…

 

І кожен день у натовпі турбот

Все ширшає душевна пустота.

І серед призму всіх людських чеснот

Росте твоя примарна самота.

 

Руслана Чернюк




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше