Вірші. Поезія серця

КОТИК-МУРКОТИК

Котик-муркотик вмостився поспати,

згорнувся клубочком, зігнув свої лапки.

Солодко муркоче, вусами поводить,

щось сниться котярі,

мабуть мишей ловить.

Воно ж таке миле, сіреньке, пухнасте,

усе розуміє,

сказати не здатне.

Отож щось там сниться

малому герою,

прокинеться вранці і знову до бою-

стрибати і грати, в атаку, в атаку!

а потім хазяйка покличе, насипле сніданку.

Ось так і живе він, то їжа, то ласка,

таке воно миле, ручне та пухнасте.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше