Котик-муркотик вмостився поспати,
згорнувся клубочком, зігнув свої лапки.
Солодко муркоче, вусами поводить,
щось сниться котярі,
мабуть мишей ловить.
Воно ж таке миле, сіреньке, пухнасте,
усе розуміє,
сказати не здатне.
Отож щось там сниться
малому герою,
прокинеться вранці і знову до бою-
стрибати і грати, в атаку, в атаку!
а потім хазяйка покличе, насипле сніданку.
Ось так і живе він, то їжа, то ласка,
таке воно миле, ручне та пухнасте.
Відредаговано: 01.11.2025