Вірші Осаменко Лолі
Прощальний лист
14.02.2024
Моя мила "С", заслуговує увесь світ.
Проте, чи зможу я це їй надати?
На словах чи діях?
Я сіяю від тільки її присутності в моєму житті.
Проте, не вона.
Для мене, вона була ідеальною.
Для неї ж.. одне наше знайомство – помилка.
Я усе завжди знищував.
Так, і знищив для себе найдорожче.
Вона – особлива.
Із чарівним: характером; манерою; голосом; зовнішністю, усім.
Можна годинами розповідати про те, яка вона ідеальна.
І заслуговує вона, тільки на когось,
Такого ж особливого..
Або ж особливу чи особливих.
Проте, точно не на мене.
Ох, люба моя пробач.
Все що сказати хочу я.. це прості слова, проте..
А можливо, теж 11 липня 2023 року, не просто ж дата тепер.
Можливо, тріггерна вона тепер.
Та я сподіваюсь що ні.
Оскільки, зайшла ти тоді в чат.
А там прощання від мене..
Прощання.. прощання, перед смерт'ю, моєю.
Проте, смерть моя не настала.
Якби не вони і прощання не було б.
І на день так п'ятий,
Скаже вона тобі:
Повідомить новину таку, що не помер я.
Проте, наше прощання вже назавжди.
Не напишу, люба "С", я тобі.
Не напишеш ти мені.
Звінка? Звінка не буде.
Зустрічі теж.
Наші шляхи кінцево розійшлися.
І давненько, ще із самого початку мали розійтися.
Оскільки все це – суцільна помилка.
Проте, тільки два слова, що я хочу щодня тобі,
Тобто вже вам, незнайома пані сказати..
Це два коротких:
"Дякую" та "Вибач"
#4318 в Різне
#984 в Поезія
#1945 в Молодіжна проза
#852 в Підліткова проза
Відредаговано: 31.05.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
