Вірші Осаменко Лолі
"Прощальний лист"
Моя мила "С", заслуговує увесь світ.
Проте, чи зможу я це їй надати?
На словах чи діях?
Я сіяю від тільки її присутності в моєму житті.
Проте, не вона.
Для мене, вона була ідеальною.
Для неї ж.. одне наше знайомство — помилка.
Я усе завжди знищував.
Так, і знищив для себе найдорожче.
Вона — особлива.
Із чарівним: характером; манерою; голосом; зовнішністю, усім.
Можна годинами розповідати про те, яка вона ідеальна.
І заслуговує вона, тільки на когось, такого ж особливого..
Або ж особливу чи особливих.
Проте, точно не на мене.
Ох, люба моя пробач.
Все що сказати хочу я.. це прості слова, проте..
А можливо, теж 11 липня 2023 року, не просто ж, дата тепер.
Можливо, тріггер вона тепер.
Та я сподіваюся що ні.
Оскільки, зайшла ти тоді в чат.
А там прощання від мене.
Прощання.. прощання, перед смерт'ю, моєю.
Проте, смерть моя не настала.
Якби не вони і прощання не було б.
І на день так п'ятий,
Скаже вона тобі.
Повідомить новину таку, що не помер я.
Проте, наше прощання вже назавжди.
Не напишу, люба "С", я тобі.
Не напишеш ти мені.
Звінка? Звінка не буде.
Зустрічі теж.
Наші шляхи кінцево розійшлися.
І давненько, ще із самого початку мали розійтися.
Оскільки все це — суцільна помилка.
Проте, тільки 2 слова, що я хочу щодня тобі,
Тобто, вже вам, незнайома пані сказати..
Це два коротких:
"Дякую." Та "Вибач.".
14.02.2024
Відредаговано: 20.02.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
