Душа занурена в сум'яття передбачень,
Пророчить їх сумнівний вельми ворожбит...
Не з ліній рук, не з мастей карт він добирає значень,
А дивиться на світ з очей моїх благальний оксамит.
Тим ворожбитом стільки бачено й небачено,
(Хоча комусь здається мало, вже напевно),
Що важко лиш тоді, коли собі щось не пробачено,
А інші хай спокутують — сумлінно, довго й ревно.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.