Вірші. Інтимна та філософська лірика

Зітхає в надвечір'я Кам'янське...

Зітхає в надвечір'я Кам'янське,
Гудуть стиха його потужні скроні.
Що в механізмі міста штучне, що людське —
Зайдешнє сонце проймає на кордоні.

Ревли удосвіта дощі з іржі й металу,
Стояли райдуги — бензин, графіт та дим.
Тож денну втому віддавай нам поталу!..
Не віддає: а раптом забіжить з транспорту в дім?..

Все промислове зійде на нічну варту
В природній своїй тиші й самоті.
Змигне оком ліхтар місту для жарту
— і ціле Кам'янське на видноті.

Maria Lee

Подобається

#4042 в Різне
#1062 в Поезія

У тексті є: вірші, інтимна лірика, філософська лірика

Відредаговано: 28.10.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись