Вірші. Інтимна та філософська лірика

Між заходом й світанком

Скільки оцвілося вже світанків!..
Скільки заходів лились багряні ріки...
Я їх за́вжди зустрічала біля ґанку,
Рахуючи прощання і привіти.

Що було між ними — не згадати.
Хоча я ж досі юна й голосна...
Що було між ними — знає мати:
Кому б я ще ці руки простягла?

Календарі друкують наперед,
Мовляв, будуть ще й заходи, й світанки...
І я чекаю! Хай грає їх оркестр,
Хай грає нами і трощить як склянки!

Ніхто не проти... А втім, що йому до того?
Ми лише пил між заходом й світанком.
І всі бажаєм зрозумілого й простого:
Надихатись між вечором і ранком...

Maria Lee

Подобається

#4039 в Різне
#1062 в Поезія

У тексті є: вірші, інтимна лірика, філософська лірика

Відредаговано: 28.10.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись