Вірші. Інтимна та філософська лірика

Процес

Доріг обабіч похнюпились дерева,
Розчулив злі калюжі сум небес.
Вітер зітхав: а що поробиш — це кінцева,
Кінцева спроба завершити процес.

У ньому все навпомацки, мінливо.
Веселка сміхом бреше й утіка.
А ти незчувся: направо чи наліво?
Назад! Знайшла нечиста відбувайла-віслюка...

І рушили дерева роздоріжжям,
І плакали калюжі без дощу.
І неминучим жорстоким голосінням
Зайшовся вітер. По черговім відбувайлі-віслюку.

Подобається

#4044 в Різне
#1063 в Поезія

Відредаговано: 28.10.2020