Вірші. Інтимна та філософська лірика

Чуже горе здається солодшим

Чуже горе здається солодшим. 
Чому? Начебто всі ми під небом. 
Своє — не здається, бо воно завжди млосним
Й солоним стікає у го́рлянку медом.

Вщухають світанки рубіном й бурштином
На сапфірових схилах чужинських країн.
Ну а в тебе із півнем зриваються стріли з комина,
І сльозою кривавою оплакує ніч батьківщину руїн.

А поки в сусіда (так вже в них треба!)
Частують вечерею бога прийдешніх років,
Вдома серед зими є одна лиш потреба — 
В снігах відшукати сліди нащадків своїх й пращурíв.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше