Вірші. Інтимна та філософська лірика

Моє натхнення — хижий чорний звір

Чорнилом дряпаю папір,

А він й не стогне. Скрегіт серця.

Моє натхнення – хижий чорний звір,

Але він тим натхненням лише зветься.

 

Знайшов притулок у моїй кімнаті,

І стіни, й стеля – все в його відбитках.

Ночі з ним безсонні, біснуваті,

Як у вільному полоні – у блискітках.

 

І навіть якщо в вікна бризне сонце,

Не забоїться, бо знає: не віддам.

Ще жодній зірці не вдалося розлучити

Те, що існує поміж смертю і життям!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше