Мені, ви знаєте, буває, так кортить
Набратись. Як свиня. Так-так, напитись.
І щоб у келиху — рідке нудотне щастя,
І щоб з цим присмаком по небу гамселити.
Відіб'ють такт зі мною зорі сизокрилі,
Під регіт місяця пройде сп'яніла ніч...
І ранок втопить все в вогко́му баговинні.
Місяць і зорі. Й мої присмаки легкості та див.
Якого?!.. Мені багато, здавалося б, не треба.
Лише хай довше йтиме тая ніч...
Щоб встигнути на згадку ухопити
Нудотне щастя. Бо далі вже навряд чи закортить.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.