Вірші, народжені війною
13.10.2026
Не можу повірити, мабуть, це сон.
Молю, розбудіть мене швидше.
Як витримати цей зі смертю марафон,
Що холодом в потилицю нам дише?
Стирають не селище - знищують нас:
Минуле, майбутнє та наше коріння.
І вогник надії останній вже згас,
Ніхто не зупинить огидне створіння.
Безжально, наосліп, щодня і щоночі
Рівняють з землею будинки, двори.
Нас просто, як націю, знищити хочуть,
Ось справжня мета цієї війни.
На троні світу блазні-диригенти,
Чужі життя кладуть на шальки терезів.
Для них - це гра, це гроші та проценти,
Для нас - могили, попіл й сльози матерів.
Чергову партію розігрують на карті,
Затьмаривсь розум і не буде каяття.
Але спадуть корони в танці смерті,
І час поглине вас в безславне забуття.
Відредаговано: 21.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
