Вірші, народжені війною

21.08.2026

Скотилось за обрій вогняною кулею літо

Із присмаком пороху, горя і втрат.

Для когось востаннє всміхнулось.. і стихло

Під вибухи й гуркіт ворожих гармат.

А осінь розтрусе під ноги колючі каштани,

Що душу прошиють шипами усю.

І знову заниють вже трохи загоєні рани

Цей біль із собою крізь ночі і дні понесу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше