Дорога в'ється стрічкою поміж степів,
Такі безкраї, неймовірні краєвиди:
Поля, зелені луки, смужки мішаних лісів,
Карпати величаві та смарагдові Бескиди.
Тут все прекрасне: гори, ріки і ліси,
Душа милується красою України.
Та уві сні щоночі знову кличеш мене ти,
Моє маленьке, рідне селище єдине.
Бурлук наш рідний - спогад світлий і живий,
Де вітер пахне м'ятою і стиглим житом.
У пам'яті назавжди образ серцю дорогий,
Теплом, любов'ю й тихим щастям оповитий.
Відредаговано: 21.10.2026