Вірші, народжені війною

19.12.2025

Всі дні, як сторінки якоїсь книги,

Так хочу зазирнути краєм ока наперед,

Щоб зрозуміти, а чи стане сили

Зіграти до кінця цей непростий сюжет.

Чи вистачить ще мудрості та віри,

Щоб не згоріти у життєвому вогні…

Вже зморшки на чолі і скроні посивіли,

Дорослі діти, й ми давно немолоді.

Та може і не варто всього знати,

Щоб не зламатись раптом на шляху,

Химерних замків у думках не будувати,

А просто жити… в мирі, не в страху.

І хай не все, колись задумане, здійснилось,

І сумніви та біль буває дихать не дають.

Та я все та ж, нітрохи не змінилась,

І вже не стану іншою, мабуть…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше