Букет яскравих квітів на столі моєму,
Кориці й кави карамельний аромат.
Вже жовтень пише нам свою поему
І стрілки на годиннику прокручує назад.
Такі холодні й довгі вечори осінні,
Зі смаком ностальгії, смутку і війни.
Тремтить вогонь, повільно свічка тліє,
Думки згорають, наче недописані листи.
Дощі малюють акварелями картини,
На саксофоні тихо вітер виграє.
А десь, можливо, саме в ці хвилини
Боєць за цю красу віддав життя своє.
Одвічна боротьба й протистояння
Добра зі злом, природи й знищення її.
Коли ж прийде до людства покаяння
За все, що скоїли на цій землі?
Відредаговано: 02.01.2026