Вірші, народжені війною
19.08.2025
Ще Осінь десь ховається за лісом,
Але свій одяг вже у шафі розглядає.
Дістала скриньку чарівну з намистом,
Горобини червоні кетяги на себе приміряє.
У зграї на полях збираються лелеки,
І журавлі курличуть сумно в небесах.
Вже скоро полетять вони в краї далекі
Під колискову вітру, що блукає в яворах.
Вдягнула Осінь сукню золото-багряну,
Розшиту нитками сріблястими дощу.
Закуталась в мереживо імли й туманів,
Розкрила парасольку й почала свою ходу.
Серпанком бурштиновим затягнула землю —
Багрянцем спалахнули клени водночас.
Жбурнула у сади ще позолоти жменю —
Солодким медом налилися яблука на Спас.
Ця пані посміхається мрійливо, загадково,
Бо знає ціну і красі своїй, і щедрості дарів.
Прикрасить землю в фарби кольорові
Й розтане в обіймах зими, не залишаючи слідів.
Відредаговано: 19.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
