Вірші, народжені війною

25.07.2025

Грайливо зазирає місяць у моє вікно,

Сріблястим світлом огортає всю кімнату.

Безсоння знову тихо в гості приплило —

Думки бентежить й змушує писати.

 

Рядки лягають не завжди, як треба,

І слів бракує іноді мені.

А то поллються, наче дощ із неба,

І не встигаю все переосмислити в собі.

 

У віршах, що сплітаються з зірок — усе, як є:

Без фільтрів, масок, спецефектів.

В них — всесвіт мій, усе життя моє,

Без штучних формул, лекцій і рецептів.

 

Заручниця думок, що будять серед ночі,

У лабіринті слів шукаю вихід я.

Мої ще зовсім юні спроби творчі —

Це трепетна мелодія душі — поезія моя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше