https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1740063934_54.jpg
Вірші, народжені війною
17.07.2025
Я вчуся керувати думками
І вимикати мозок водночас —
Не знати днів, не рахувати,
Та зупинятись іноді хоч раз.
Всі двері міцно зачиняти,
Нікого не пускати у свій храм
І якомога менше розмовляти —
Щоб бути із собою сам на сам.
У храмі цім немає фальші,
Тривоги, страху, зайвих слів.
Тут ночі — тихі, дні — інакші,
Тут спокій і молитви спів.
Прокинусь рано лиш для того,
Щоб споглядати сонця схід,
І зникне накопичена вже втома,
Розтане у душі вже чорний лід.
Це — задля того, щоб нарешті зрозуміти:
Усе, що є — яскравий спалах, мить.
Перепочила — й далі жити,
Не повернути річку, що вперед біжить.
Відредаговано: 02.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
