Вірші, народжені війною

01.06.2025

Вже літо зупинилось на порозі...

Дощами вмите та слізьми,

Десь заблукало у дорозі —

Нарешті дочекались ми.

Пливе неспішно селами, містами,

Зціляє рани краплями роси,

А жайвір сіє трелі над степами,

Як оду вічної й нетлінної краси.

Під гуркіт грому, спалах блискавиці

І вибухи «Шахедів» водночас

Вплітає літо маки у поля пшениці,

Що пам’яттю ще оживуть крізь час.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше