Вірші, народжені війною
26.05.2025
Усе життя я дякувала Богу
За край, де народилась і жила.
Бо відчувала вдома силу та свободу
Й щасливою, такою, як я є, була.
Це край дитинства й мрій казкових,
Світанків чарівних, рожевих вечорів,
І квітів польових, лугів шовкових,
І незабутніх спогадів з минулих днів.
Тут навесні черемха пахне ніжно,
Цвітуть тюльпани і співають солов'ї...
Гадали ми, що рай земний нам буде вічним,
І мир та спокій в нашім краї назавжди.
А що тепер? Розбомблені будівлі,
Руїни, спалена та знищена земля.
Терор щодня... Підступні, недолугі, підлі
Смакують кожну смерть — раби кремлівського щура.
Ввійшли в азарт — немає їм зупину.
Війна для них — це жила золота.
Перетворити в дике поле Україну —
Цього жадає сатанинська зграя зла.
Суцільний морок... Та не згасла віра.
Маленька іскорка десь жевріє в душі.
Не вбити КАБами, не знищити надію —
Настане мир на нашій стомленій землі.
Цей світ не для катів і так не має бути,
Щоб всі благання наші не були почуті!
За все приходить, врешті-решт, розплата.
Вам доведеться всім за все відповідати.
Відредаговано: 19.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
