Вірші, народжені війною
07.03.2025
Не можу відчувати в повній мірі
Весь спектр людських емоцій.
Душа закрилась, ніби заніміла,
Замерзла й відгукнутися не хоче.
Рожеві ранки, спів пташок,
І тихе плесо річки десь за містом,
Раптовий серед березня сніжок,
Величний захід за магічним лісом.
За всім спостерігаю, наче через скло –
Цей світ тепер не мій, він нереальний.
Мені так байдуже до нього, все одно,
Здається, що ця казка дуже давня.
Життя зараз жорстоке – без прикрас,
Як на долоні все, і кожен обирає,
Що є важливим в цей нелегкий час:
Або ти є, або ж ти тінь – тебе немає.
Згоріла зірка… Знов війна життя забрала.
Потух для когось Всесвіт, зупинилась мить.
Душа прокинулась і заридала –
Ще відчуваю… бо нестерпно так болить.
Відредаговано: 02.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
