Вірші, народжені війною

21.02.2025

Таке високе небо — синє-синє
І сонця диск засліплює мене,
Летять додому зграї лебедині
Весна із лютим кокетує, заграє.
Земля, поранена уся, іще дрімає,
В очікуванні тиші, спокою, тепла.
Вже перший пролісок у лісі розцвітає
І ніжним ароматом в'ється в небеса.
Весна крокує чорними полями,
Що вкриті попелом і шрамами війни
Зерном засіє їх, зцілить дощами,
Щоб знову буйно колосилися вони.
Ніхто й ніщо не зможе зупинити
Природи круговерть та сенс буття.
Відродиться земля, загоїть рани, буде жити
За днем настане ніч, після зими — весна.

МітІра

Подобається

#2197 в Різне
#452 в Поезія

У тексті є: війна, надія, україна незламність

Відредаговано: 02.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись