Вірші, народжені війною
03.12.2024
Я припинила рахувати дні
І перестала я чогось чекати.
Я вже не хочу бачити ті сни,
Не хочу плакати, страждати.
Я більш не хочу цих дилем
І думати, а що робити далі?
Не хочу більше я проблем
Та існувати в смутку і печалі.
Я хочу бути зараз й тут
І відчувати все, що відчувала.
Змінився мій тепер маршрут
Дозволю те, що блокувала.
Любов, добро у вчинках і словах
Матеріальне ж - не найголовніше.
Усе багатство у родині, у думках.
В душі, в природі, просто в тиші.
Так, важко. Та щоразу дякую за те,
Що мала, маю і що буду мати,
За те, що Бог нам сили ще дає
Пройти цей шлях і все здолати.
Я впевнена, у кожного із нас
Є те, заради чого й кого жити
Маленький наш дороговказ,
Він допоможе з темряви нам вийти.
То ж з цього часу тільки так:
Все що було ми маєм відпустити.
Відкинути всі сумніви свої та страх
І жити, жити, жити...
Відредаговано: 19.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
