Вірші, народжені війною

04.12.2024

Вкривають роки скроні сивиною
Та додають ще зморшок на чоло.
Все більше в злагоді з собою
Все менш аналізую, що було.
Смакую кожен день, як насолоду
Не поспішаю вже нікуди, не гонюсь
Життя своє сприймаю наче нагороду,
Бо знаю, що сюди не повернусь.
Змінилися думки, бажання, цілі
Їм новий присмак мудрість додає
Роки мої-голубки білокрилі
Летять кудись, а з ними і життя моє

МітІра

Подобається

#2197 в Різне
#452 в Поезія

У тексті є: війна, надія, україна незламність

Відредаговано: 02.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись