Вірші, народжені війною

02.12.2024

Засипала зима снігами, закружляла
І загорнулась в хуртовини наче в плед
Такого спокою давно не відчувала
Шепоче вітер таємничо : "Це секрееет..."
Мороз малює чудернацькі візерунки
В обіймах ночі тихо місяць засина
Такі магічні дні мені, як подарунки
Сплелись в гармонії природа і душа.
Так рідко можемо собі дозволить,
Щось зріти, відчувати в повній мірі...
Аж ось з-за обрію велично сонце сходить,
Палає небо та блищить багряний іній.
Цей схід нам всім, як благодать небесна
І в сяйві срібному неначе з кришталю,
Земля ще сонна і така бентежна
Вже йде назустріч ранку новому та дню.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше