Вірші, народжені війною

Літо

Ой, літо-літечко, і спека, і тепло
Всі аромати я твої ще пам'ятаю.
Здавалось безкінечним ти було
Й тоді не мало ні кінця ні краю.
Ти пахло яблуками, медом і щавлем,
Хрумкими огірочками з городу.
І першим помідором, і сальцем...
Заплющу очі і відчую насолоду.
Суницями, що ми збирали в Копанках
І чебрецем, ромашкою та звіробоєм.
Гарячими ще пиріжками в маминих руках
Смачним розчинним із пакетика напоєм.
А ще ти пахло миром, затишком, добром
Дитячим сміхом й тихими ночами
Піонами і чорнобривцями, що за моїм вікном,
Розмовами у колі друзів вечорами.
18.07.2024

МітІра

Подобається

#2190 в Різне
#451 в Поезія

У тексті є: війна, надія, україна незламність

Відредаговано: 02.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись