Свої рядки присвячую людині,
Якій вклоняюсь і завдячую усім,
Найкращій, найдорожчій та єдиній,
Для кого щастя внуків та дітей передусім
Матусю, ти та стежка, по якій я йду щоденно.
Ти крила, що підтримують мене.
Ти розум мій, моє натхнення.
Ти та, що втішить, чорні думи прожене.
У тебе доля була зовсім нелегкою,
Багато іспитів ти склала за життя
Та не зламалася, бо не була слабкою
І серце добре й душу чисту зберегла.
Навчила ти мене по правді жити,
Не заздрити, не скиглити, людей любити
Прощати зло й добром платити за добро,
І друзям поряд, щоб надійно й затишно було.
Усі твої уроки й настанови пам'ятаю,
Їх мудрість вже підтвердили роки.
Тепло і ніжність рук твоїх, матусю, зберігаю.
Твій вогник гріє і зі мною назавжди.
Ти віддавала те, що мала і не мала
Ніколи не чекаючи нічого навзамін.
Тим самим в мене гордість викликала
За все, моя рідненька, щиро дякую тобі
Пишаюся тобою і люблю безмежно
Нехай Господь дарує многії літа.
Хай Ангел поруч йде тихенько й обережно
І від біди й лихих людей усе життя оберіга.
26.09.2023
Відредаговано: 02.01.2026