Вірші, народжені війною
Доня
Дивлюсь на тебе, доню, і не розумію,
Коли ж дорослою ти встигла стати.
Здається вчора ще плекали ми надію
І Господа просили донечку нам дати.
П'ятнадцять років наче мить одна
В зимовій заметілі розчинились.
В життя твоє ввірвалася війна
І безтурботна юність різко закінчилась.
Моя голубко, ніжна, лагідна, тендітна.
Характер- кремінь, а у серці -доброта.
Не за роками мудра, щира та привітна.
Переплелись в тобі і розум, і краса.
В твоїх очах бездонних, як глибоке море
Побачу віддзеркалення себе
В них вся душа твоя, і радість там, і горе
І біль, і смуток, і високе небо синє та ясне.
Твій сміх цілющий, як вода джерельна
Дзвенить дзвіночком й окриляє нас.
Ти наша дівчинка, така доросла і маленька
Чому ж так стрімко пролетів дитинства час?
Вплету я стрічкою тобі у коси
Усі свої безмежні материнські почуття.
І вимолю у Господа для тебе, доню,.
Щасливе, світле та прекрасне майбуття.
20.10.2022
Відредаговано: 02.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
