Проміння сонячне виблискує та грає
У краплях кришталевої роси,
Що осінь так старанно розсипає
На ніжний верес неймовірної краси.
Занурюсь в таємничу тишу лісову,
Як в теплі води лагідного моря.
Закрию очі і повільно попливу
Все далі й далі від біди та горя.
Вдихну повітря я на повні груди,
Нап'юсь краси п'янкої досхочу...
І розчинюсь у хвилях цих і все забуду.
Хоч ненадовго відчуття ці в серці збережу
Відредаговано: 19.12.2025