Вірші, народжені війною

01.06.2022

I знову нiч, а потiм ранок...
Холодна кава на столi.
I мiсяця блiдий серпанок
Щезає в свiтанковiй млi.
Закрили небо чорнi хмари
I вдарив грiм, аж здригнулась душа
Думки моï, неначе тi примари
I смуток розум ще не полиша.
Важкими краплями дощу
На землю впали моï сльози
Все, що надумала собi я вiдпущу
I вирву з серця всi своï занози
Так важко, iнколи немає мочi
Я падаю, встаю i далi йду
Та новий день настане пiсля ночі
І промінь сонячний проб'ється крізь пітьму

МітІра

Подобається

#2197 в Різне
#452 в Поезія

У тексті є: війна, надія, україна незламність

Відредаговано: 02.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись