Вірші, народжені війною
Моїй донечці
Донечко моя
Яка ж доросла стала ти за цю вiйну.
Як хочу я, щоб ти забула
Страшну, розстрiляну весну.
Я пригорну тебе до себе
I мiцно, мiцно обiйму.
Ти вiдпочинь, моя рiдненька,
A я твiй сон постережу.
Розсипались шовковi коси,
Згорнулась ти калачиком i спиш.
Не буду плакати та лити сльози
Тобi теж тяжко,
Та ти все терпиш та мовчиш.
Нехай насниться тобi, доню
Щасливе, довоєнне ще життя.
I рiдний дiм й лелеки над водою
Та наше мирне, безтурботне майбуття.
Менi так хочеться тебе закрити
Вiд лиха й горя на землi,
Й руками-крилами прикрити
Вiд всiх страждань та страху на душi.
Здригаєшся ввi снi та щось шепочеш
Я бiля тебе просто посиджу.
Ти спи, моя доросла доню
А я твiй сон тихенько стережу.
28.04.2022
Відредаговано: 19.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
