Вірші, народжені війною

Мій Бурлук

Я не знаю, як зараз правильно жити...
В безпецi бiльш-менш i я й моï дiти.
Стискається сердце вiд жаху та болю
Сумую, Бурлук мiй, я за тобою.
Рашистськi cобаки своïми чобIтьми
Плюндрують i топчуть нашi обiйстя.
По вулицях ходять, повзуть ïх колони
По наших дорогах, як чорнi ворОни.
Не знаєм нiчого, i вогник "в мережi"
Давно не горiв, поза зоною вежi.
Дай Боже всiм сили та Божоï ласки
Молюсь на колiнах за вас повсякчас я.
17.04.2022

МітІра

Подобається

#1880 в Різне
#389 в Поезія

У тексті є: війна, надія, україна незламність

Відредаговано: 19.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись