Вірші, народжені війною

14.04.2022

Не будем вже нiколи ми
Такими, як були.
Життя змiнило всiх
миттєво й назавжди.
Все, що було важливим,
цiнним та святим
Безглуздим стало,
Непотрiбним та пустим.
Минають днi, минають ночi,
Як важко нам сприймати час.
Усi новини неминуче
Проходять наскрiзь через нас.
Немає спокою душа,
То плаче страшно, то кричить, то виє.
А то, неначе, тиха радiсть огорта
За гарнi та омрiянi подiï.
Вiйна розкидала, зламала долi...
Неначе все це не зi мною,
I смутком огорта поволi,
Жахливим холодом окутує весною.
Але, не маємо ми права
Впадати в вiдчай, руки опускать
Хай квiтне i живе наша держава!
Ми зможемо усе це подолать!
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше